*
* *
Ти
не зможеш на балу у Воланда
Цілувати
вії Маргарити.
Там
від протягів жадання холодно,
І
від жалю можна обгоріти.
Для
оркестру із Йоганом Штраусом
Скрипки
не замовлені журбою.
Чорний
пудель із незрячим пафосом
Затуляє
келихи собою.
І
чужі гріхи, й чужі шляхетності
Між
світами хтивими зависли.
Тіні
перемітні, фанаберисті
Обертаються
навколо тризни.
В
сяйві пломінкої непритомності
Істина
життя занадто сіра.
І
страхи летять уже у космоси,
Перетнуті
шпагою месіра.
|