ФАКІРИ
в житті, так багато факірів!
усякої мови і віри:
ти -так, а вони- в обхід,
такий у них звичай і рід!
ти- вліво, вони- управо,
ти- голосно, вони- мляво,
ти- вправо, вони- на ліво,
ти- воду, вони ж- лиш пиво,
ти- квас, а вони- воду,
бо мають таку вроду,
ти- вправо, вони- нагору,
вдають, що глухі і без зору,
ти- вгору, вони- донизу,
щоб взяти бомагу чи ризу,
ти- вниз, а вони- угору,
аби лікувать якусь хвору,
за ними- вони по колу,
щоб якось втекти до столу,
ти- колом, вони- квадратом,
брехливо і якось рогато,
в квадрат ти- вони прямокутно-
безсовісно і облудно.
ти йдеш навздогін, вони- трапеційно...
і так-от міняють постійно
і напрямки, і вектори,
імення і прапори,
і, як не крути- не верти,
у дурнях зостанешся ти!
факіри дають ілюзорно,
ти- хап! а немає нічого-
все вивчено просто і строго:
шукати дурного, що зробить усе,
факір же вогонь понесе
вустами і язиком,
і зробить віслятко биком,
з слона- надоїдливу муху,
і, скільки не мав би ти духу,
тобі не зоставить нічого,
обманить старого й малого,
й, грі'шачи, хотітиме віри,
і чесної міри у день сніжно-сірий,
обманить тебе, обфакірить,
а розум приспить,
й твоє око повірить
у диво чудес і у чудо всіх див,
факір же одержить усе, що хотів.
Іван Петришин
|