Трансформер - формер
Тіні ницих проводів - ось, що нас єднає... Канальцями канавок із бруду острівців... ще б пак, це - ось як я можу тебе привітати! І багато ще писати... Хвилькою на твоїх Фм стати... улюбленою... програмою під вечір... чи бандеролькою удень... Можу кричати скільки заманеться і... знати - одзвук і до тебе прийде й лине, хоча і не почуєш... А може, я твій янгол? І нас пов' язала таки віра? Надія у те що, не минеться... Але, дивись - но... нічого вже нема! Я можу стати віршиком - покласти в ящик... тихенько, крадькома.
Додав: Achkatryas (28.03.2015)
| Автор: © Руслан Лях
Розміщено на сторінці : Метафізика , Лях Руслан
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2091 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): ЖИТТЯ , ЛЮБОВ , біль , сум
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА