***
Дзвонять мені з інших життів.
Номери ситуацій висвічуються невідомі.
Вибиває серце двері із дому.
Звір насторожі землетрусів виє в передчутті.
Зими моїх минулих
періодів льодовикових,
звідки я вийшов,
звістки ще шлють.
Комусь, там, на іншому кінці часу,
знадобилась моя присутність, невчасно.
Але, коли на верху, тривожно,
над проваллями балансуєш,
знаєш, що вниз дивитися не можна,
бо через це - впасти ризикуєш.
Перегортаю життя сторінки -
кроками.
Збираю вершки з миттєвостей, й пінки, -
роками.
Все заради майбутніх весен
земних, і небесних
в які світи переходять,
і люди із ними йдуть.
Тому минулого прострочені з‘єднання,
і правд заплутані повідомлення,
впорядковуються через нові перезавантаження,
і в переродженнях беруться до відома.
|