Чт, 21.11.2024, 20:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

Катаклізм



Свист вітру та попелу шар.
Десь дівся величний Цар.
Юрба ворогів щось жере.
Горлянку жагою дере.
Скло вибитих геть шибОк.
Хрумтить ними кожен  крок.
В домівках нікого нема.
Повсюди забиті... Їх тьма.
В очах щось весь час мерехтить.
Спиною стікає піт.
Тремтять руки, слабкість в ногах.
З усіх почуттів - тільки ЖАХ.
Під брамою - Вічності глас.
Каміння збирати час.

15.09.19р.




 

Додав: ruhlyvy (15.09.2019) | Автор: © Борис Костинський
 
Розміщено на сторінці: Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2137 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 Asedo1949 • 14:43, 16.09.2019 [Лінк на твір]
Невтішна  картинка...

Та  вічного  в  світі  нічого  нема.
Минає  жахіття,  негода  і  тьма,
Лиш  вигляне  золото  сонечка  диск,
Як  вітру  зникає  шаленство  і  свист,
І  сміхом  втішає  матусю  дитя,
Бо  перемагає   жага  до  життя...
avatar
0
3 ruhlyvy • 00:39, 17.09.2019 [Лінк на твір]
Дуже гарний експромт, пані Катерина! hands   Дякую щиро! 
avatar
0
2 Таля • 15:18, 16.09.2019 [Лінк на твір]
Ваш вірш це крик душі! Я з вами! Час збирати каміння і кидати ними назад на ворожу підлість. Одна потіха- закидують нас камінням, а ми ЖИВЕМО!  Минають століття, та нас не вбити ,бо ми вічні!   respect
avatar
0
4 ruhlyvy • 00:50, 17.09.2019 [Лінк на твір]
Вдячний Вам за відгук, пані Наталія! Цей вірш написаний в жанрі "постапокаліптика", тому він не має такого прямого зв'язку з подіями нинішньої України. Хвала Богові, до такої тотальної руїни ще не дійшло навіть на Донбасі! Жанр "постапокаліптика" вельми поширений в сучасному кіно та у літературі(молодь зве таке мистецтво "мрачняк"). Є навіть літсайти, де друкуються тільки отакі речі та твори витримані в суто містичному дусі. На "Анумо" я поки що не зустрічав нічого такого - більшість авторів пишуть тут в досить традиційно-консервативному дусі.
avatar
0
5 kraynyuk46 • 11:13, 18.09.2019 [Лінк на твір]
Я давно прочитала твій вірш. І одразу перед очима виникли жахливі картинки з американських фільмів. Я їх дуже не люблю, тому що реаліст, мене тягне здебільшого до всього красивого. Ну, а є такі, кому це подобається.  
Написав гарно, оскільки у мене по шкірі побігли мурахи. 
Не дай Боже переживати жахи катаклізмів. 
Удачі тобі та добра!
avatar
0
6 ruhlyvy • 11:48, 18.09.2019 [Лінк на твір]
Дякую за відгук, Надя! Тема апокаліпсису має своє походження ще від біблейського "Одкровення Іоанна". Скажімо, в творчості такого художника-генія, як Ієронім Босх, апокаліптичні картини є чи не головною темою. Серед художників 20-го століття найбільш апокаліптичним був Сальвадор Далі. В кінематографі апокаліпсис - чи не найбільш хлібна тема з усього, що є. Голлівудські кіно-жахи завжди збирають повні зали по всьому світу. В літературі ж тема апокаліпсису та постапокаліпсису найбільше популярна в Європі. В СРСР, з його культом щастя та радощів, "мрачняк" був просто суворо заборонений. Але молоді автори андерграунду вдавалися до фантазій на цю тему навіть і тоді, у "самвидаві". Зараз же зображення страхіть постапокаліпсису властиві молодим авторам. Серед людей радянського "виготовлення" експериментальної творчості майже нема. Впевнений, що мій вірш чи не найперший в такому стилі за все існування сайту "Анумо".  ;)
avatar
0
7 Lidia • 22:37, 31.12.2019 [Лінк на твір]
Не кожен зрозуміє. Вірш для вибраних
avatar
0
8 ruhlyvy • 01:23, 03.01.2020 [Лінк на твір]
Так, пані Лідія, тема апокаліпсису не всім до смаку та розуміння. 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz