Душа у віршах - це чудово. Ясна річ, що яким би вірш не був досконалим за формою, як би він не ряснів цікавими образами, та коли він нещирий, коли не від серця, не від неспокійної, небайдужої поетової думки створений, він є мертвим. Але як вірш душевний, живий, та недостатньо художньо виразний, не має гарної форми - це теж не вельми добре. Адже чим сильніше подання ідеї (красивіше, оригінальніше, звучніше), тим потужніше вона звучить! Ви, пані Галино, маєте хист, а над майстерністю треба працювати. Усі ми - неідеальні, усім нам є, до чого прагнути... Хтось краще віршує, хтось гірше, але розвиватися всім і завше є куди. І пишіть від душі й надалі!
Знаю, що вірші мої прості <br /> І майстерності великої не маю, <br /> Бо пишу їх щиро , від душі, <br /> За собою це я право залишаю. <br /> Нам ніколи вчитися не гріх, <br /> Надбання із інших рук примаю, <br /> А майстерність - це міцний горіх, <br /> Мудрості ядра у прагненні пізнаю.Зповагою Ірина Пшиченко
Іро, Ваш клон побував на сторінках моїх віршів, виставив ряд безпідставних і осудливих наїздів, необґрунтованих звинувачень, торкнувся особистісних граней моїх, осквернив пам"ять В. Стуса і Ви підтримуєте цього клона? Ось Ваші слова на підтвердження цього; <br /><br /> "Так, я знаю , кого видалили останнім часм. Просто її думки були інші, а значить погані. " <br /><br /> Тож скажу Вам- ці думки були не просто погані, а примітивні, бо їх автор навіть не вичитав і не вник у твори, котрі критикував.
Галинко, простота у вірші- то ознака таланту і це всі знають! Інша справа, коли є простакуватість, а це, погодьтеся, різні речі! Я впершу чергу звертаю увагу на внутрішню закладку -"душу вірша" - увагу, бо майстерність можна і відточити при бажанні. Ось Вами поданий вірш- є світлим... Ваш ЛГ визнає, що не має майстерності і величності...А хіба має бути величність?- хіба то вже не надуманість? А майстерність?- ЛГ хіба не хоче покращити вірш для сприйняття? Мабуть у вірші не варто акцентувати, що: " я пишу, але у мене немає майстерності"- можливо треба зачепити інші струнки читача. Хочу сказати, що кожен, хто пише просто для себе- залишає право писати так- як хоче, але, хто подає свої твори на "читацьке око" - мусить дуже прискіпливо і вимогливо ставитися до своїх творів, БО: поет це той, хто розвиває смак читача, словом - впливає на душу, виховує громадську позиційність, національні почуття, уміння бачити і відчувати красу здовколишню і Любов - тому за поетом, як і за вчтелем в школі - целика відповідальнкість!!! Власне це і підтверджують Ваші, Галю завершальні слова цього вірш: "Майстерність,як міцний горіх, Дає нам прагнення ядро дістати"
То чому ж деякі читачі на Анумо, видають вироки творам своїх колег, називаючи це " написано складно, нелюдською мовою"? Чому би не заглянути в словник, не пошукати невідомі слова, бо, може цими словами хтось і користується в розмовній мові?
Роксоланочко,завжди зачитувалася вашими творами,завжди,бо в них дійсно є "Родзиночка" (незвичайна тематака,образи,зображення подій іт.д.), це ваш стиль,ваш талант і я ( з вашого дозволу) можу тільки скористатися тим,що особливо припало до душі, намагатися писати так ,як ВИ чи інший поет я не буду, рядки повинні "виростати "з серця і поет повинен прамовляти їх близькими йому словами,що я і роблю,хоча вдячна всім "Анумікам",запозичила від вас немало.Рада такій щирій розмові,Роксоланочко,хай щастить.
Галиночко, ми всі різні і в тому краса! Родзиночка в кожному з нас, та і взагалі, в кожній людині - є! Дякую за Вашу увагу до моїх віршів- на Анумо є багато-багато неповторних і самобутніх авторів. Я на Анумо вчуся, і знаходжу споріднені душі. Дякую Богові за кожного, хто зустрівся на дорозі моєї долі.
В простій формі глибока - думка - це мої принципи. Але твір має бути правильно побудований, я не кажу класично, правильно - у відповідності до головної ідеї - зміст і форма мають бути єдиним цілим Навіть коли ми говорим про роль поезії, чи про себе як поета. В цьому її сенс, поеїіі, адже людина має вдуматись, зробити висновки. Не читати їх просто в рядках. Поезія має залишати елемент недосказаності... А ще... Я теж дуже часто вживаю форму "я". Але це не означає мене, як людину чи поета. Це тільки форма. Дивіться на свого героя збоку. Я не є преверженець того, що не можна вживати , наприклад, дієслівні рими. Але вони повинні бути виправданими. З повагою, Тетяна
Пані Галино,у Вашій простоті щирість і тепло,тому люди до Вас тягнуться.Образність і так звана "складність" залежать від того,як людина мислить,яким вона бачить довколишній світ.Всі ми бачимо його по-різному,отже,і передаємо по-різному.Самовдосконалюватись ніколи не пізно,тому багатьом з нас є куди рухатися.Те,що хтось з авторів пише "складними" словами не означає,що йому слід писати простіше,щоб бути доступним для розуміння всім.Хто цінує поезію,той все зрозуміє і без пояснення.А якщо щось видасться незрозумілим,то для цього існують інтернет-словники.Або ж можна спокійно спитати про значення того чи іншого слова самого автора.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
2
