Носила мене доля по світах, Та завжди я додому повертаю Ось зараз знову у чужих краях, І вернуся, чи ні, я ще не знаю.
Та вірно знаю я лише одне, Як би моє життя не повернулось, Чекають вдома з радістю мне, Щоб на Вкраїну знову я вернулась. ПР-ІВ Берези, ялини, тополі. Пшениця в широкому полі, Це все моя рідна країна, Моя золота Україна. Моя там родина і хата, Там друзів у мене багато, Для мене одна ти єдина, Моя дорога Батьківщино.
Дитинство пролетіло моє там, І юності моєї дивні роки, Тепер я, наче перелітний птах, Блукаю по чужих світах широких.
В країнах різних є своя краса, Для мене ти найкраща, Україно, Ти чиста, наче матері сльоза, Моя, навіки рідна Батьківщино.
ПР-ІВ
У цвіті садів і в барвінку, Я бачу свою Україну, У гроні червонім калини, Прекрасна моя Батьківщина. У білім снігу, мов у пір"ї, Криниця на моїм подвір"ї, В казках,у піснях,у поемах, Ти завжди найкраща для мене.
|