Носила мене доля по світах,
Та завжди я додому повертаю
Ось зараз знову у чужих краях,
І вернуся, чи ні, я ще не знаю.
Та вірно знаю я лише одне,
Як би моє життя не повернулось,
Чекають вдома з радістю мне,
Щоб на Вкраїну знову я вернулась.
ПР-ІВ
Берези, ялини, тополі.
Пшениця в широкому полі,
Це все моя рідна країна,
Моя золота Україна.
Моя там родина і хата,
Там друзів у мене багато,
Для мене одна ти єдина,
Моя дорога Батьківщино.
Дитинство пролетіло моє там,
І юності моєї дивні роки,
Тепер я, наче перелітний птах,
Блукаю по чужих світах широких.
В країнах різних є своя краса,
Для мене ти найкраща, Україно,
Ти чиста, наче матері сльоза,
Моя, навіки рідна Батьківщино.
ПР-ІВ
У цвіті садів і в барвінку,
Я бачу свою Україну,
У гроні червонім калини,
Прекрасна моя Батьківщина.
У білім снігу, мов у пір"ї,
Криниця на моїм подвір"ї,
В казках,у піснях,у поемах,
Ти завжди найкраща для мене.
| 
та
у Вас 
0
тому я й пояснила.