Вт, 05.11.2024, 18:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Роки ідуть...

Роки ідуть... 
Роки ідуть - а ми, багацькі діти,
Наймитувати прОкляті у світі,
Згинати спини у терпкІй покорі!
Летять роки, перепелята голі...

Де на шляхах розведена пилюка,
Під образами маловірні руки.
А взяти і засіяти би поле,
Та ми ж не плазні, братці, ми - соколи!

Тимчас олжа, сини зрадливі, свари.
Свої, чужі - без совісті, без кари.
Та ще - довкруж окрадені сирОти.
В поділку від сусіда пісно, квоти...

О, люба Нене, на душі - пекельня,
Хоч днина й сонячна, небуло-темна,
На промені замішується сажа 
І кровцю п’є ся комариця вража,

Що виросла в твоїй таки святині.
Хіба ще втішать неба очі сині
І золото надій у верховітті.
Роки ж ідуть байстрятами по світі...
(24.08.12)

Додав: LesyaGenyk (25.01.2013) | Автор: © Леся Геник
 
Розміщено на сторінці: Геник Леся, Вірші про Україну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2355 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
avatar
1 Asedo1949 • 12:17, 25.01.2013 [Лінк на твір]
Актуально, справедливо і гостро. Сподобалось! 55555
avatar
8 LesyaGenyk • 12:06, 26.01.2013 [Лінк на твір]
За сподобане дякую, п. Катерино... shy
А щодо справедливості - шкода, що при всему бажанні бачити просвіток, чомусь засіюється туманом наше довкілля... Скільки років незалежності, стільки добросовісних патріотів - і чомусь постійне відчуття недосамостійності, ба більше того, в деяких нюансах суто патріотичного і свідомонаціонального спрямування - путання дужого духу українського...
Та мусимо вірити в ліпше! Мусимо...
avatar
2 Koshkina • 12:26, 25.01.2013 [Лінк на твір]
Велич і серйознічсть у Ваших рядках.....Але я вже на сторінка цього сайту  писала, що люди хочуть бути рабами. Закликайте  їх , чи не закликайту., нічого не вдієте. У людей є така місія на Землі бути рабами і тільки деякі виходять з цього стану. Та не хочуть жити всі вільно . Ми приходимо не кращі і не гірші , а такі , якими нас зробив Господь...
avatar
9 LesyaGenyk • 12:14, 26.01.2013 [Лінк на твір]
А може не вміють бути нерабами? Адже віхи історії яскраво демонструють наше становище напротязі багатьох століть... І, може, здобувши врешті бажане, чомусь залишаємось розгубленими перед цією довгоочікуваною обставиною...
Та чомусь думаю, що якби кожен хотів почати насамперед з себе... Хоча - й тут клубок настільки заплутаний, що окрім вузлів, мало рівної, гладенької нитки...
Дякую, п. Ірино, за Вашу щиру небейдужість... 
avatar
Перепелята, мо', окриляться колись і вільно-духо здІймуться у вись, 
Крильми зміцніють і пізнають світу суть, і комарицю вражу проженуть!
avatar
10 LesyaGenyk • 12:15, 26.01.2013 [Лінк на твір]
Мо", Наталочко... От і вся надія на оте мо"...
Дякую Тобі, дорога Україночко...
avatar
4 Oksanka • 14:10, 25.01.2013 [Лінк на твір]
Під образами маловірні руки.
А взяти і засіяти би поле,
Та ми ж не плазні, братці, ми - соколи! П. Лесю пройняли рядки вашого вірша до глибини. Дякую
avatar
11 LesyaGenyk • 21:14, 26.01.2013 [Лінк на твір]
Дякую, Оксанко, за щиро-прочуте...
avatar
5 oduvan4ik • 21:51, 25.01.2013 [Лінк на твір]
Сильні рядки і болючі водночас...Важко закривати очі на все, що діється, тому й болить така несправедливість і брехня... s-16 55555 smile
avatar
12 LesyaGenyk • 21:21, 26.01.2013 [Лінк на твір]
... а ті,що можуть реально задіяти, мовчать і ховаються в мушлі сіробокі...
Зрештою, як і кожен...
Та мусимо надіятися, бо інакше безсенсове крокування удаль...
avatar
6 malovana • 23:22, 25.01.2013 [Лінк на твір]
актуально.а говорити треба, хтось прокинеться 55555
avatar
13 LesyaGenyk • 21:22, 26.01.2013 [Лінк на твір]
Згідна, Таню, з Вами - треба!
Дякую Вам за розуміння...
avatar
Так,чудовий вірш,сильний болем авторсьских вболівань! МОЛОДЧИНКА ,ЛЕСЮ!!! 55555 up hands
avatar
14 LesyaGenyk • 21:23, 26.01.2013 [Лінк на твір]
Сердешно дякую Вам, п. Галино...
Тримаймося!
avatar
15 LesyaGenyk • 23:14, 07.03.2013 [Лінк на твір]
Щире - дякую! :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz