Єдність
Гнобили, ділили на куски Нашу неньку Україну. Славні запорізькі козаки Вітчизну боронили до загину. Ріками лилася кров, Стрільці згорали у жертовні. Рицарі УПА піднімалися знов, Бо не скорились жити у ярмі. В борні, кулагах, у терпінні Ми Божу заслужили благодать. В єднанні сила – ми вільні. Символом слави могили стоять. Гори Карпати здригнулися, Гордий Дніпро забурлив. Живим ланцюгом злучилися Київ і древній наш Львів.
Додав: kris57 (26.01.2013)
| Автор: © Михайло Зельман
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1415 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА