Тихий вечір на землю лягає, Матіола цвіте під вікном, Моє серце щемить,завмирає, Наповняючись ніжним теплом. У садку соловейко співає Свою пісню про щастя й добро, Вся природа навкруг завмирає Від чудового співу його. Кущ калини в вікно заглядає, Звеселяючи душу мою, Краще в світі нічого немає За Вкраїну мою дорогу! Україно - земля чарівна, Неповторна красуне моя, Ти немов синьоока царівна, Як безмежно люблю тебе я!
Дорогенькі,мої,вибачте мені ,будь ласка,що виставила вірш два рази.У мене проблема з комп"ютером,часто зависає і я думала,що вірш не пішов і знову нажала на "додати". Ось таким чином вийшло два рази,вибачте.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0