О, доле!
«…дай, Боже, долі,
Як не можеш доброї
То, дай хоч лихої…»
Т.Г.Шевченко.
О,доле, мачухо убога!
Чи ми у тебе всі не рідні діти,
Що так живем, немов худоба,
і вже не хочеться на світі жити?
О, доле, блуднице велика,
Багатим віддана на втіху,
Ти нам залишила стару свитину,
В торбині чорну, мов земля,
хлібину;
Житло відібране боргами
І ми в ярмі, разом з волами.
О, доле, доле, зла й жорстока!
Не дай в неволі вмерти нам рабами,
Дай не провидиця – пророка,
А ,волю месника і отамана.
|