Чом в українців доленька гірка? -
Розпродані ми, наче з молотка,
Можливо, надто горді та уперті,
Що Бог нам нав'язав танок зі смертю.
Минають цілі ери між роками,
Ми ж нищимо все власними руками -
Історію, а з нею і майбутнє
Трипільське, скіфське, козаків могутніх.
Ніхто у гріш не цінить землю рідну,
Той чорнозем праді'дівський та плідний,
Забутий надмогутній поклик тура,
За котрим в Лету канула культура.
Заморські нам напнули окуляри,
Скарби з могил віддали за доляри,
Не серце у пошані - шлунка ємність...
Знай, брате, нас врятує тільки ЄДНІСТЬ!
|