Володимире ,бачу, що ніхто не написав вражень після прочитання. А я напишу. Правда ,враження не дуже... Прісно, Володимире, прісно і слабо... Це моя думка. А далі по тексту: "Розкинулись поза селом поля – Десь тут малим я торував стежини. І нас тримала на собі земля, І сонце з вітром пестило нам спини. "По-перше - рими. Поля-земля стежини-спини.. Примітивно. По-друге: Я малим торував стежини, а потім НАС тримала земля. Ви вже визначтесь. Далі рими РОЗБИВАВ-НАБИВАВ та ПИЛЮЦІ-БАГНЮЦІ. Римування однакових частин мови в одному відмінку і формі.. Далі.. НАС ВСІХ - збіг приголосних. Після "ОТЖЕ" поставте кому. В останній строфі слово "своє" однозначно зайве. Воно збиває ритміку, а безнього і так можна зрозуміти, що життя ЛГ віддасть своє власне. Буття - життя, країни - України... Це Мезозой, а не рима в творі ХХІ століття. Моя оцінка - 3. Можете ображатись на мене, та я ніколи не хвалитиму того, де хвалити нема що. А читаю я все, що тут публікують. кожен вірш. А Вам зичу натхнення.Щиро.
Ах, скільки трути, заздрості і злості… Бува у "поетес" у стані млості.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
