Степ в настоях гіркого
полину,
Смерекові шумливі гаї,
Поміж ними уся Україна,
А у ній ми, її вартові.
Схід і Захід в палкому
єднанні –
Нероз’єднаність змучених
доль.
Відродилась доба
сподівання,
Спалахнула священа
любов.
Літо. Час пожинати
врожАї,
Літо. Всім визначатися
час.
Чорноземи родючі безкраї…
Хто ж то їх об’єднає
для нас?
|