«Не сотвори собі кумира…»

«Не сотвори собі кумира…» -

Так друга Заповідь гласить…

Господь один лише над нами

І Він цього нам не простить.

Для чого ж плач і голосіння

За ідолом, що впав униз

Заради каменя розбрату,

За чийсь такий лихий «каприз»..

Де ж був той смуток комуністів,

Коли лилася кров дітей,

Що мирно за життя стояли

Нових складаючи пісень?…

Коли глумився над народом

Диявол в образі людей

Красивим іменем прикрившись,

Зробив новий кривавим день?

Де ж ви були коли той Ленін

Церкви палити закликав,

Коли із дзвонів його ідол

У кожнім місті повставав?

А де ж були? Відомо звісно –

Його служили «молитвам»,

Ви проти Бога повставали,

Безбожний збудувавши «храм»…

В таких от ваших ідеалах

Напевно  й «Беркут» карбувавсь,

Бо не боїться навіть Бога,

Що за людей і смерть прийняв.

Ви і подумати не в силі,

Що не купити той народ,

Душевний голод  де пекельний,

Й серця ще прагнуть до висот…

Де вірять в Бога – не в ідеї

І брат на брата не піде,

Бо ще достатньо там любові,

Де серце  в пам’яті живе.

Де не забули ті повчання,

Що дід і прадід говорив

Лиш для молитви є мовчання

Всевишній віри не лишив.

За землю, за народ за рідних

Стоятиме оцей народ

Ні сніг, ні холод,  ні безумство

До правди  не закриє рот!

У Бога черпаємо сили

Не від наркотиків той пил -

Нам Небо додає наснаги,

Щоб і Диявол не спинив!!!

9 12 2013