Вже обрій сонце з неба забирає...

Вже обрій сонце з неба забирає.

Птахи зникають з неба поступово.

Мошва людей настирливо кусає –

Приходить вечір швидко і раптово.

Біля гори, внизу, пасуться вівці.

Та треба вже додому повертати,

Жде вівчаря вечеря у домівці,

Чекають діти й жінка коло хати.

Жене отару вірний пес додому.

Під вечір день усім дарує втому.

Ждуть відпочинок навіть сиві гори,

І черемшина жде, і осокори…