Душа...
Душа дитини дивиться ввіки, Собі під ніс щось мимрить, виглядає: "Коли прийдете, ви, мої роки?" Які роки? Про це ніхто не знає... Душа, що визрівала між степів, Давно вже виросла, але іще дитяча. Наївно, все ж, чекає тих років, Чекає, і від болю чуть не плаче... Не плаче тіло, бо його не б'ють, Душа ж літає в просторі безмежності. Душевні очі тихо сльози ллють, Душа усе чекає Незалежності...
Додав: Тетяночка (21.02.2014)
| Автор: © Лісна Тетяна
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА