Ти прости мені рідна матусю,
Що поранив серденько твоє,
Я від кулі упав, не вернувся,
Колись знову зустріну тебе.
До тих пір буду в
снах оживати,
Ти мене у поля поведеш,
Будем маки червоні зривати,
Ці кровинки ти в хату внесеш!
І поставиш он там
на покутті,
Де Марія й Син
Бога- Христос,
Він життя відмолив
на розп’ятті,
Щоб я жив і тут маком воскрес!
Я цвістиму в
пшеничному полі,
На широких
просторах землі,
Рідна мамо не плач , ми на волі!
Заспівай колискову мені.
|