Мамо, пробач. Як раніше, я не прийду. Не чекай. З цього часу сама вже, старенька, наш лан Засівай. Над Вітчизною голоситимуть Журавлі. Відірветься Небесна Сотня Від землі. Зацвітуть білі-білі конвалії За селом. Заквітчають могилу і прострелений Мій шолом. Я без досвіду був. І боровся, як міг, Як знав. Барикаду душі від зла і брехні Захищав. І знаєш, матусю… моє щастя зовсім не в тім, Що собою спинив я снайперів і беркутів. А що вільним пішов… Любов подолала Страх. Ти побачиш мене у кожних Дитячих очах. У бджолі, що у нашім саду збиратиме Мід. Я прийду… але в пісні весни, що лунатиме На весь світ. Неля Романовська
***** Солдатові «Беркуту»
Як можна так ненавидіти землю, З джерел якої пив роками воду? Розстріляна, взиватиме до тебе, Бо кров її душі- то кров народу. Згадай, що ти її маленька частка, Згадай, що маєш матір і дружину, Що ти колись маленькими руками, Збирав в долоні лісові ожини, І так, як всі, катався на качелях, Кричав: «Погляньте, в небесах лелека!» Та що ж з тобою вдіяли, солдате, Що ти утік від совісті далеко? В очах землі - сльоза і сум по тобі, Не зраджуй матір і братів, родину. Прийди, покайся, Бог тобі пробачить, Якщо знайдеш в собі сліди людини…
Стріляй! Я зроблю з свого серця мішень. Стріляй і дивися у вічі... Лишень Відразу спали мене димом й вогнем, Сьогодні ми двоє смертельний тандем. Я просто впаду й полечу в небеса. А доля твоя - шлях скаженого пса. Вже куля у грудях... Кате, тепер Скажи, хто з нас житиме, а хто дійсно вмер?
Неля Романовська
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")