Лилися сльози у Тараса,
Ридав нестерпно і друг Вася,
Обоє бились за Вкраїну,
Разом лягли у домовину.
Обоє перед Богом стали,
Обох їх праведні вітали,
Життя віддали за Вкраїну,
Щоб захистить святу руїну.
Ридає гірко
спільна мати-
За що ж вмирали ви, хлоп’ята?
За те, щоб Неньку роздирали ,
Ділили , в рабство продавали?
Та ні! За те, що ви любили,
Молились Богу ,в мирі жили,
Прийшов негідник, з Москви «брат»
Для вас один єдиний кат!
Не вимерли ще всі Тараси,
Повстали разом,- Сєні, Васі,
Їм всім Вкраїна це Держава,
Відстоять волю! Буде Слава!!!!
|