Гори шепотіли морю
Навіщо сперечаємось з тобою
Глянь скрізь перелякані птахи
Чому блукають повсюду хижаки.
Море зпінилось бурхливе
Покотились хвилі сумні
Майбуть чужинці заблудились
Незнають де їхні береги.
В небі місяць блукав
І мовив в зажурі
Колись хліб ділили пополам
Тепер братерскі очі стали безумні.
Зашумів збуджений вітер
І мовив він сердито
Хижаки рано вам радіти
Божий суд є на світі.
Не руште свободу пташину
Крила міцні дружні
Не здолати вам світлу днину
Волю стійкість і мужність.
|