Жити як пес,чи померти як вовк
Жить на колінах,чи стоячи вмерти
Вибір зробити,воля чи смерть
Жити в багні,чи як воїн померти.
Бути до смерті,як раб у ярмі
Чи до останнього подиху битись.
Волю здобути в нерівнім бою
Чи у неволі навік залишитись
Ставити щоку під другий удар
Чи не чекать і за перший віддати
Скинути з себе кайдани раба
Чи покоритись і рабство прийняти
Славити подвиги предків своїх
Чи славу про них у багно затоптати
Вірити свято що гордість це гріх
Чи поки живеш ворогів пам`ятати
Ти славу про предків своїх не згуби
І землю свою ти не смій забувати
Ми горді твої Україно сини
І доки живем з нами ти ,наша Мати
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас