Не йди сину, каже мати.
Там снайпери, там беркуту наряди.
Не можу мамо спати у ночі.
Проти свого народу оголені мечі.
Я на Майдан всім сердцем своїм лину.
За волю, за квітучу Україну.
В вогні,та крові Київ наш палає.
Та бачить Бог, народ свій захищає.
Подув вітер у сторону ворожу,
Від куль зробив із диму огорожу.
На кого сучий син той сподівався?
Вбивав людей, ні з ким не розминався.
Знущавсь, катував їх, бив.
Не мало душ він загубив.
Та наш народ не підкорився.
Він захищавсь, він мужньо боронився.
Героям слава! слава Україні!
Загиблим слава! Та рідним співчуття.
Відпочивайте з миром, наші милі.
А ворогам, за кров, дай Боже каяття...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2177 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
