Чумацький шлях

Чумацький шлях їх вів по сіль,
Воли дорогу знали,
Чумак  куняв, волів картав,
Що сіно римигали.

Вперід воли, тягніть вози,
Поки дорога в небі,
Настане день, ані телень,
Тоді й спочити треба.

Отак казали  чумаки,
Поблідли зорі в небі.
Стоять вози, не йдуть воли,
Вози вже не впотребі.

Той вічний шлях , чумацький прах,
Лишив дорогу знаків,
Хто йде вперід, сповня завіт,
Поміж густих байраків.

Не той вже Крим, ой скільки зим,
Вплелося в біомасу,
Лиш розклад зір, трима  позір,
Чумацького ще   часу!