Україні
Україні Дивлюсь в твої зіниці, Україно, Неначе у дзеркальне джерело… І чую твою пісню про калину, І про кохання, що не відцвіло… Я бачу золотисті перевесла, З яких – струмками золото-зерно. В моїй душі розгойдуються весни, А в серці щирім - квіти і зело. Співаймо, друзі, пісню солов’їну, За щастя вип»єм келихи вина. Любімо нашу матір-Україну, Вона навік – єдина і одна!!!
Додав: lisnenkotatiana (30.05.2014)
| Автор: © Таїсія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА