Пн, 16.06.2025, 15:06
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

ОЙ ПЛАЧУТЬ ТОПОЛІ...

ОЙ ПЛАЧУТЬ ТОПОЛІ
             
              …Було колись – запорожці

                  Вміли воювати.
                  Воювали, здобували
                  І славу, і волю… (Т.Г. Шевченко «Іван Підкова»)

Ой ридають-плачуть високі тополі
Про козацьку вдачу, українську долю.
Горенька немало в українській хаті…
Вже незмога стало й тополям мовчати.
 
Досить воріженькам землю шматувати,
Україну-неньку щастя позбавляти.
Вітра осідлаймо, що полями лине,
Та й на Січ рушаймо, в братськую родину.
 
Визволим браточків з ханського полону,
Повернем синочків в материнське лоно.
Не дамо з калини цвіту обірвати,
Волю України степом розвівати.
 
Не дощі то ллються, то річки криваві:
Козаченьки б’ються за Вітчизни славу.
Ой ридають-плачуть високі тополі
Про козацьку вдачу, українську долю…
 
Ой прости ж нас, Боже, у гріхах повинних,
Бачити не можем горе Батьківщини.

                                                          2001 р.

Додав: Надежда (01.07.2014) | Автор: © Наталія Погребняк
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Погребняк Наталія, Вірші про Україну

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2035 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
0
1 Мурашка • 21:17, 01.07.2014 [Лінк на твір]
Пані Наталю,Ваш вірш сповнений патріотизму,
любові до рідного краю.Гарний вірш! 55555
avatar
Дякую.
avatar
3 suziria • 09:59, 02.07.2014 [Лінк на твір]
Не дамо з калини цвіту обірвати,
Не дамо  Московії у нас панувати!
avatar
up hands
avatar
0
5 Asedo1949 • 14:24, 02.07.2014 [Лінк на твір]
Як у воду дивилися... Наскільки я розумію, вірш був писаний ще в далекому 2001 році, а так, ніби про вчорашні події... Гарно! 55555
avatar
Дійсно, вірш написаний давно. Хотіла би, щоб він був про минуле, та на жаль...
avatar
6 Koshkina • 14:25, 02.07.2014 [Лінк на твір]
Точно, прости нас Боже за гріхи, які ми не змінюємо.....А про козаків у мене двояке значення...
avatar
В усьому з вами погоджуюся: і про гріхи, і про козаків. Вірш написала під впливом худ. фільму "Дорога на Січ"
avatar
7 Таля • 14:25, 02.07.2014 [Лінк на твір]
Гарно! По Шевченківські!  table-9
avatar
Шевченко багатьох надихає на подібні роздуми.
avatar
Дякую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz