Я ніколи не клявся тобі у любові -
Навпаки, ще й нерідко тобі дорікав,
Але всі твої прикрощі, всі твої болі
Відчував і надію на краще плекав
Не у перших рядах — непомітний, тихенький
Не діждавсь аніяких від тебе щедрот,
Та тягнувся до тебе завжди, мов до неньки,
І завжди відчував твої душу і плоть
Промайнули роки, і життя вже позаду,
Смерть на мене давно увпритул погляда
А ти зАвжди була без достойної влади,
Мов билинка у полі тонка і бліда..
Торгащі і бариги усе розікрали,
Лицеміри нещирі дурили тебе
І народ твій кував не мечі, а орала
І не міг від навал захистити себе.
Ось за це і діждавсь — налетіли чужинці,
Убивають людей і невічать міста,
А Європа лишила тебе наодинці
І ніхто із тобою побратимом не став .
А навіщо, як ситі і дуже далекі, як сита і дуже далека
Перш за все їй потрібний не люди, а газ,
І виказує вірність тобі лиш лелека,
Що з тобою завжди від весни повсякчас.
Вже стоїш на межі біля прірви самої,
Тільки дух твій не гнеться, хоча й на межі,
Я ніколи не клявся тобі у любові,
А молю про одне: урятуй, збережи!.
Таке воно, життя, що часто-густо з нашою Батьківщиною залишаються лишень лелека і наша любов. Але, може, цього якраз і досить, аби вона була міцнішою за сталь.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
