Розлилася блакить, розгулялася. Колос житній тремтить, наливається, Україна з колін підіймається. Ворог люто гарчить, ще біснується, та для нього ще мить,- і впокоїться.
Гарний вірш у народному стилі, тільки чому "почорніють", якось різонуло слух, може, краще побіліють від снігу, бо чорний колір пов'язаний завжди з горем, бідою яких нам вже досить. "Пролетіли у небі, небесними," - хто? що? коли? не бачу зв'язку..., може, краще так: Розлилася блакить, пахло веснами... Пішли діти шляхами небесними. - але то тільки моє суб'єктивне бачення.
Дякую за пильність! Справлю , за вашою підказкою. Перечитала ще раз." Почорніло" від горя. Для мене ясно. Та, коли читач не розуміє, варто змінити. "небесними" тому, що були з нашою сотнею у небі, а не землі . Все ж,коли не зрозуміло чатачу,треба змінити. Дукую за щиристь.
Дякую, за візит, п. Василю! Країна, яка не борониться від ворога, гине! Цього не можна допустити , хоч і боляче!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
