Пишаюсь я, що українка!
Хоч на душі сьогодні гірко
За край розорений боями,
За біль і голосіння мами…
Та знаю я – все буде добре!
Козацьке серце в нас хоробре.
І вистоїть моя Країна,
Загоїть рани на руїнах,
І наші ниви золотії Покинуть найманці - злодії... Я вірю, правда переможе!
У тому Бог нам допоможе,
Бо ми – Його смиренні діти.
І хай тремтять всі єзуїти,
Що хочуть землі захопити,
І волелюбця покорити…
Козацький рід веде народи,
Духовно - сильної породи,
У бій за землю, до загину,
За рідну неньку – Україну. Стабільність, Мир і Незалежність –
Народу вільному належить.
Дуже гарний, по - українському добрий і оптимістичний вірш... Поет пише емоціями.. Та, знаючи психологію і слабкість людини може буди зовсім по-іншому. Але останнім часом радію, що стає більше людей , які славлять Україну....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
