«Козацького ми роду!» Сердешна пристрасть долі, до МИРУ, щастя і любові, Живе вона в мені в тобі, і в Українським слові. Хай знають «браття москалі» - не мутіть нам воду… Маємо ми розум, силу Духу, калинову вроду, Відстоїмо з честю, гідно - ми свою свободу. В цілім світі ми відомі – КОЗАЦЬКОГО ми роду!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
ще раз дякую