Яке обличчя в тебе, Ностальгіє?
Який той колір болю та жалю?
Від кого вітер помочі повіє
З колін підняти матінку мою?
Твої степи топтали яничари,
З джерел пречистих демони пили.
Вкраїно мила, хто розлив ті чари,
В яких сп’янились лицарі твої?
Засіяні поля чортополохом
І спину гнуть у найманні сини.
Душа болить, а серце б’є у сполох.
Мій Господи, з колін нас підведи!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
