Іде річниця Нового народу,
Який стояв зимою за права,
Вони вмирали за нашу свободу,
Не за свою, бо в ній і ти і я!
Здобули право! Будуймо і творімо
Нову країну! Піднімаймо стяг!
Усе в руках. Єднаймось і живімо.
Так ні ж, застряли! Зупиняє страх.
Не можемо відрізать пуповину ,
Вросла глибоко, вимила мозки,
П`ятнадцять лиш відсотків цю лавину
Підняли й боряться. А де є ви?
Чекаєте? Ну це ще не погано,
Аби не йшли, безглуздо, всім прю.
Ті що мовчать, це зле, але догана,
Тим ,що в покорі карлику- царю!
Ніяк не можуть цього зрозуміти,
Це дві країни з різними людьми,
І вам до купи їх не приліпити,
Вже знаєте ж ! Ліпили три віки!
Невже вам мало величі своєї,
Московське царство ще не досить вам?
Чого претеся до землі тієї,
Яка не хоче ваш ординський хлам!
Та й це мине! Земля яка родила ,
Небесну Сотню, що лягла за край,
Вже тисячі повстанців освятила,
І буде Україна! Ти це запам`ятай!
|