Я долю просила подай мені ласки, я волю благала залишся, не йди, з тобою побути б під владою казки, і трохи напитись святої води. Я в спадок хотіла величну ікону, одне лиш бажання було у житті: послухати шепіт церковного дзвону, і точно дізнатись: де правда, де ні. Та час все змінив, формуючи долі, де хтось ще воює, а інший в труні, позбавитись б тільки пекучої болі, залишитись цілим в ідейній війні. Я долю благаю подай ти їм ласки, я волю молю залишайся, не йди, я вас вимагаю скидайте вже маски, і просто попийте святої води.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
