Це місто скоріше як привід Про себе нагадувать людям.- Воно нереальне, як привид, Його не було і не буде. У ньому кругом порожнеча, Над ним навіть неба нема, Там морок заповнює вечір, В якому безсніжна зима. Там страх поселився навіки. Розтрощений простір завмер. Вздовж вулиць - будинки –каліки На костурах чорних дерев... Зловісні примари байдуже Блукають в гнітючих провулках, Немов неприкаяні душі Шукають для себе притулку. Цар-Молох з цинізмом відвертим Здобуткам радіє здаля – Його легіонами смерті
Утоплена в горі земля… Та він ненаситно і вперто, Добро трансформуючи в лють, Нові все вишукує жертви В країнах, де війни ідуть.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.