Мені не одинаково сьогодні.
Мені не одинаково сьогодні
Та й вчора вдосталь злився я
Хтось нині носить модні сподні,
Гляди?Усе,як в буржуя.
Хтось дихає пахучим,білим цвітом,
А там журба.Хоч плач,конай?
Вже знову в Сочі буде літом,
А може в Буковелі...Бодай.
Її лице усе поблідло
Останні додирає сподні
І з нею хтось повівся підло
Мені не одинаково сьогодні.
Що робиться,повір,не знаю?
Я розгубивсь,чи не живу?
Країно,ненько,я кохаю
Тобі уклін свій віддаю.
Чи то є глузд,чи то з просоння,
Чи то так холодно.Питаю?
Бо бачу ти така холодна,
А може розтягли тебе,не знаю.
Бо нині глянь.Як сонце світить!
Верба плакуча розпустилась
А ти заплакана,як діти!
Чи може це мені наснилось.
Вже з ранку стану на коліно
Струмком хай потече вино,
Перехрищусь за тебе,Україно,
Повір,мені,не все ОДНО.
30.03.2009Р.
Додав: 0997030561 (01.08.2015)
| Автор: © Володимир Олійник
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...