Ми напилися бід….
Та час цей не даремний,
То Богом даний шанс,
В складний цей вік буремний.
Збудуємо альянс, відродимо ми мову
І гідність зростимо, і заживемо знову,
Як мріяли давно.
Ми будемо пишатись країною, людьми,
Не будемо цуратись ми рідної землі!
Життя на перехресті, ми вибрали свій шлях,
Слова відродим честі і в душах, і в серцях.
І через терни зможемо дістатись до зірок.
Я знаю, переможемо! Нам допоможе Бог!
Все буде, милі браття, по вірі все прийде,
Наші слова крилаті, і доля нас знайде!
Я Вам щиро вдячна за такі добрі слова написані в реальному часі , в наказовий спосіб, бо саме це є просьба Всесвіту, що обов'язково принесе гарні результати.
А я вам дуже вдячна за розуміння тих слів і відчуттів. Я дуже люблю свою рідну Неньку- Україну, дуже переживаю за її долю, за нашу молодь. Благаю Бога і вірю Він нас чує. Даруй Боже Вам пані здоров'я, любові Вселенської, миру в душі і в світі!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
