Хай же згинуть воріженьки, як на сонці іній!
Заживемо в мирі, браття, в рідній Україні.
Будуть жити наші діти в достатку на волі –
Зацвітуть усюди квіти щасливої долі.
Слава Богу й Україні і хвала навіки.
Будьмо, браття, ми єдині, як із морем ріки.
Слався, рідна Україно, з заходу й до сходу –
Мир і щастя, вічна радість твоєму народу.
Зашумить, заколоситься золота пшениця,
І не буде більше в тебе ‘ молода вдовиця’.
Хай любов і мир царює Завжди в Україні,
Мова рідна не змовкає назавжди від нині.
Слава Богу й Україні і хвала навіки.
Будьмо, браття, ми єдині, як із морем ріки.
Слався, рідна Україно, з заходу й до сходу –
Мир і щастя, вічна радість твоєму народу.
Зацвітуть сади квітучі з півночі до моря.
Любім, браття, Україну, щоб не знати горя.
Дай нам, Господи, з Тобою жити й процвітати.
І неправду у двобої - вже перемагати!
Слава Богу й Україні і хвала навіки.
Будьмо, браття, ми єдині, як із морем ріки.
Слався, рідна Україно, з заходу й до сходу –
Мир і щастя, вічна радість твоєму народу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
