Коханням їй би шаленіти впору,
Світанки зустрічати й вечори...
Та болем в серце уп’ялися знову
Московські кляті пута сатани…
Їй би дзвінким радіти водопадам,
Вінки плести їз квітів й колосків…
Та знову прилітають «гради» -
Руйнують долі її дочок та синів…
Моя, така ще зовсім юна, Україна
Долає мудро полум’я війни,
До Господа взиває нині,
Щоб Небеса їй сили додали…
То ж помолися щиро й ти сьогодні,
Святкуючи в чеснотах Ювілей,
Всевишній щоб відвів все зло від неї,
Благословивши кожен новий день!
Заквітнуть знову м’ята і любисток,
Віднайде хтось свій Папороті Цвіт…
Воскресне в МИРІ наша Ненька Україна
На сотні славних нездоланних літ!
15.08.2016
Іванна Осос
у Вас 
