1.Ні, ще не кінець цій боротьбі, Сміється ще над нами вража доля. Це гра, в якій ми пішаки, В якій великі ставки зроблені за волю. 2.Це гра, в якій воюють навмання, Високопосадовці олівцем по карті. Яких хвилює влада, а не війна, Й де на кожен лот поставлені високі ставки. 3.Одним із лотів є життя бійця, Іншим – чергова в битві перемога. Також зробити так, щоб не мали вороття, Щоб для найманців була остання ця дорога. 4.Кожен розуміє, що гра не проста, Тут повернутись мертвим до життя не можна. Правила прості: виграєш війну – чужа земля твоя, Й тут кожен бореться як може. 5.Та все ж я вірю, прийде судний час, Й для винного настане час розплати. Та знов мене не покидає страх, Адже знов чиясь заплаче мати
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
