ДОДОМУ ХОЧУ ДО СВОЄЇ ХАТИ
ДОДОМУ ХОЧУ ДО СВОЄЇ ХАТИ
Гірке приходе думай головою,
Чому у нього відповідь незнана.
З тобою я за себе не постою,
Душа горить неначе свіжа рана.
Додому хочу до своєї хати,
Зайти знадвору мамі поклонитись.
За плечі взяти серцем приласкати.
За мить щасливу з нею помолитись.
Задуха лине груди розриває,
Імла густа в розширених зіницях,
Без мами в серці прощення немає,
Панує блідість на болючих лицях.
Додому хочу до своєї хати,
Зайти знадвору мамі поклонитись.
За плечі взяти серцем приласкати,
За мить щасливу з нею помолитись.
Свічки горіли кліпали неначе,
Гойдали хвилі роздуми до краю.
Душа бажає серце з нею плаче,
Стежину рідну сльозами вкриває.
Додому хочу до своєї хати,
Зайти знадвору мамі поклонитись.
За плечі взяти серцем приласкати,
За мить щасливу з нею помолитись.
Додав: Davudenko (20.09.2017)
| Автор: © ІВАН ДАВИДЕНКО
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1207 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя