СПЛАКНЕ СЛОВОМ ЗАРИДАЄ
Слова для слів летіли у пустелі,
Користь зім’ята мудрості немає.
Короткий звук у них неначе трелі,
Співань свою безмежну сповиває.
На ніч завійну трішечки збрехали.
Діла оратора знайшли розмову.
На славу чемну владу вихваляли,
Сповна кричали на погоду нову.
Слова затьмили сонячну заграву,
Зайшли у рай де місце є властиве.
Знайшли опертя на тривалу славу,
На підмогу дню сяєво злостиве.
Нараз відкрилась їхня таємниця,
Пуста подія пам’яті немає.
Вона в гріхах летить неначе птиця
Сама собі дорогу прокладає
Словам подякує про люд забуде ,
На трон залізе пристрасті владнає
Якщо їй треба, знов брехню розбуде.
На очах сплакне словом заридає .
|