Коментувати також можна з та

Пн, 16.09.2024, 21:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1040]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2697]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [257]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3375]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1220]
Вірш-тост, вірш-привітання [119]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [306]
Щастя - ... [599]
Жінка - ... [263]
Життя... [4477]
Філософам [1307]
Громадянину [901]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Страдниця

Земля наша – українська,
Велика спокуса.
Від чужинців споконвіку
Боронитись мусе.

Розірвана на шматочки,
Кров’ю полита.
Знову і знову оживала
І ростила жито.

Діди на ній працювали,
Потом поливали
від світанку до смерканку.
Теє жито жали.

Збайдужніли нині люди,
А в містах – тим паче,
Бо забули, як сміється,
І як земля плаче.

Прислухаймось ранесенько,
Земля плаче тихо…
Дізнаймося чого хоче.
Бо поробим лихо.

На те вже є Божа воля,
Земля всім, як мати,
І правдивих і брехливих
має годувати.

А онуки надумали,
Землю продавати.
Та чи можна Україну,
Отак роздягати.

Подумайте слуги наші!
Як ділити чашу,
Можем вранці прокинутись
Земля – вже не наша…

Додав: anatoliymelanin (23.10.2019) | Автор: © Анатолій
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу, Вірші про Україну, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1604 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 21:36, 26.10.2019 [Лінк на твір]
Гарно!  Сподобалось! 55555
avatar
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: щиро вдячний, без нього няк, навіть, якщо його нема...

leskiv: Дуже сумно, але, здається, світові байдуже.

leskiv: respect Завжди захоплююсь Вашими віршами про кохання.

Nemo: дякую за високу оцінку. суть - саме така


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz