Пн, 19.01.2026, 22:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1081]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [557]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1017]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [458]
Вірші про кохання [3455]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [336]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [125]
Для мене поезія - це [192]
Поети [277]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [349]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4565]
Філософам [1322]
Громадянину [935]
Метафізика [163]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Страдниця

Земля наша – українська,
Велика спокуса.
Від чужинців споконвіку
Боронитись мусе.

Розірвана на шматочки,
Кров’ю полита.
Знову і знову оживала
І ростила жито.

Діди на ній працювали,
Потом поливали
від світанку до смерканку.
Теє жито жали.

Збайдужніли нині люди,
А в містах – тим паче,
Бо забули, як сміється,
І як земля плаче.

Прислухаймось ранесенько,
Земля плаче тихо…
Дізнаймося чого хоче.
Бо поробим лихо.

На те вже є Божа воля,
Земля всім, як мати,
І правдивих і брехливих
має годувати.

А онуки надумали,
Землю продавати.
Та чи можна Україну,
Отак роздягати.

Подумайте слуги наші!
Як ділити чашу,
Можем вранці прокинутись
Земля – вже не наша…

Додав: anatoliymelanin (23.10.2019) | Автор: © Анатолій
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу, Вірші про Україну, Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1782 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 21:36, 26.10.2019 [Лінк на твір]
Гарно!  Сподобалось! 55555
avatar
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую! hands

kraynyuk46: Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко

kraynyuk46: Дякую, пані Таміло! table-2 Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 

leskiv: Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz