Мрійниця
Хто бачив землю, після дощу весняного? Чув, як дихає, після сну «п’яного»? Тиху, замріяну, вітром обвіяну, Ще не засіяну. Пухку і гарячу, як вуста дівочі. Ласкаву і добру, як в матері очі? Як в тихім чекані, щось сонцю шепоче, Мов дівча в бажані, обійняти хоче. Із сонцем зріднитися в єдинім зусиллі, Світ вдарити, бо сама не в силі. Квітучими нивами,зеленю пахучою, Багатими жнивами.
Додав: anatoliymelanin (23.10.2019)
| Автор: © Анатолій Липко
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА