І знов бої, і ворог наступає...
А президент і в бороду не дме...
Він в очі Путіну заглянув й закохався -
Це, певно, доля, що не омине.
Що там побачив, пане Президенте?
Чи очі Путіна безвинні і ясні?
Ти в них дивився, а батьків злякався,
Чиї сини не вернуться з війни!
Я прожила вже більше пів століття,
І наді мною небеса святі,
І скільки треба мати лицемірства,
Щоб на могили класти квіти і вінки!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: На превеликий жаль, так. Але ж всюди і скрізь там звучить ворожа мова і багато хто з місцевих мешканців гарлапанить про те, що Одеса - це росія.
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
у Вас 
0
