Ви кажете: «Ніколи знову»? Куди Донбас і Крим, і мову? А як же на кордоні танки? І наших хлопців як, останки?... Війна і смерть із нами поруч, Вони стискають досі обруч, Підступно йдуть по свому сліду, Не припинивши геноциду… Ви кричите: «Ніколи знову»? А хто покараний за змову? Хто нам розкрив хоч раз архіви, Не боячись людського гніву? Тому я знову, знову, знову Меча здійматиму за мову, За землю гризтиму весь час, Бо тільки так не знищать нас… Ніколи знов не поклонюся, Не здамся ворогу, клянуся, Не стру історію свою, А за майбутнє просто… вб’ю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
