Ви кажете: «Ніколи знову»? Куди Донбас і Крим, і мову? А як же на кордоні танки? І наших хлопців як, останки?... Війна і смерть із нами поруч, Вони стискають досі обруч, Підступно йдуть по свому сліду, Не припинивши геноциду… Ви кричите: «Ніколи знову»? А хто покараний за змову? Хто нам розкрив хоч раз архіви, Не боячись людського гніву? Тому я знову, знову, знову Меча здійматиму за мову, За землю гризтиму весь час, Бо тільки так не знищать нас… Ніколи знов не поклонюся, Не здамся ворогу, клянуся, Не стру історію свою, А за майбутнє просто… вб’ю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
