Ви кинули мені в обличчя
Важкі, образливі слова:
"Нацистка - ти". І тихий відчай
Враз охопив мене. Ов-ва!
Що я ганебного вчинила?
Чим викликала вашу лють?
Ограбила когось чи вбила,
Чи катувала мирний люд?
Удерлась до чужої Хати
І безлад всюди навела,
А хто пручався, то з Гармати
Спалила Хату їм дотла?
Дітей чужих я гвалтувала
І їхніх матерів? Еге ж?
Тортури ці зафільмувала,
Щоб хизуватися без меж ?
Е ні, не ці жахливі речі
Вас розлютили. Ні, не це.
Ви зрозуміли, що нарешті
Залишилось пусте Сильце.
У ньому я була одвічно.
Вбивали ви моїх дітей
І твердили мені цинічно,
Що вільна я поміж людей.
Тепер, коли я незалежна
Між інших націй на Землі,
Свою Хатину я безмежно
Люблю. І мову. Москалі
Взялись мене ганьбити разом,
(А ви, до речі, теж москаль)
Що я - нацистка, це - зараза,
У мене схиблена мораль.
Нас майже сім мільярдів нині
Таких "нацистів" на Землі,
На нашій спільній Батьківщині.
Нацисти справжні - у кремлі.
Кати, убивці, людожери.
Не шкода їм своїх людей.
Мов пітекантропи з печери.
Фанати мавпячих ідей.
То ж не ганьбіться ви словами,
Бо правди в них - ані на гріш.
Зруйнуйте всі кремлівські брами
І кодло, щоб не стало гірш.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!