Нестерпно бачити мені,
Як ворог нищить Україну,
Як гинуть люди на війні,
А їй немає нині спину.
Не можу вибачити вже
Нагло-саксонцям єзуїтство.
Сумнівне їхнє протеже
Нам - жалюгідне лицемірство.
Але найбільш вражає те,
І до живого допікає,
Що у тилу життя "круте".
Для багатьох війни немає.
Я не ханжа, але тепер
Так є і так, не дай Бог, буде,
Що наш вояк і волонтер -
Принижені суспільством люди.
Ні, не суспільством, владою
Чиновників-політиканів.
Керують всі громадою,
Немов обкурені чи п"яні.
А їхні дітки й жіночки
Десь на Канарах, у Європах.
А наші браві вояки
Воюють голіруч в окопах.
У час важкий ділитись нам
На тих, хто -"за", і тих, хто -"проти",
Ганебно тут, "на дні", й панам.
Ми - українська є спільнота.
Моя убога сторона,
Моя розстріляна країна.
Страждає, бореться вона
І виживає у руїнах.
Так, у багатьох, хто допомагає армії чим може, іноді опускаються руки, коли бачать факти корупції, особливо під час війни. Але якщо вони (волонтери і населення) перестануть допомагати, ми точно програємо цю війну. Дякую усім, хто підтримує військових!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
