Гордо ступаю землею святині, Не зупинюся іти, Пращури тут панували й до нині Я – незалежний, а ти? Скіфи, сармати тримали навали, Цивілізацій мости, Бились і з честю знамена здіймали, Я – незалежний, а ти? Не прогнівивши Перуна, Сварога, Ми освятили хрести, Йдучи незмінно шляхами до Бога, Я – незалежний, а ти? Ані монголи, ані печеніги В нас не лишили пости, Стріли зорали могутні чепіги, Я – незалежний, а ти? Галич, Волинь князювали в Європі, Русь не спинялась рости, Паростки волі буяли у кропі, Я – незалежний, а ти? Хортиця досі тримає пороги, Чайками лише плисти, Січі, стинаючі вражії роги, Я – незалежний, а ти? Били імперії, жерли тирани, Марно жадали змести, Душі скресали і гоїлись рани, Я – незалежний, а ти? Жодні ГУЛАГи чи пак геноциди, Тисяч смертей листи, Нас не звели у яри, бескиди, Я – незалежний, а ти? Нищить сьогодні орда війною, Важко тризуб нести, Станьмо плечима до пліч, стіною, Бо Незалежність – ти…
Хороший вірш. Незалежність - це в нас у крові. Скільки не було поневолювачів, а ми завжди не тільки виживали під гнітом, а ще й зберігали свою культуру і віру. І навіть у вищі органи гноблячої нас влади пробирались. Згадайте пана-товариша Шелеста, який вболівав за Україну, хоча й був у політбюро великим ЦБ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
Завжди захоплююсь Вашими віршами про кохання. 