трішки заосінило в деревах-
пожовтіло, посивіло листя
на верхівʼях, втратило міць-силу,
і залишило все решта-
може, пригодиться.
у повітрі- спека,
але й- втома,
десь збирається лелека
вилітати з свого дому,
начаклунюються трунки зілля
на Під-Сянні, на Розточчі, на Поділлі.
затихає все пеpед дощами.
сняться віщі сни ночами.
пpосять помолитися Всепредки,
запалити свічі памʼяті і шани.
хай затягнуться криваві рани:
наваріть борщу великі чани.
їжте ради Мови й України-
чуєте, як пісня тихо лине?
все пpоходить,
але все і стає вічним.
Україна- не для пересічних.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 459 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
