трішки заосінило в деревах-
пожовтіло, посивіло листя
на верхівʼях, втратило міць-силу,
і залишило все решта-
може, пригодиться.
у повітрі- спека,
але й- втома,
десь збирається лелека
вилітати з свого дому,
начаклунюються трунки зілля
на Під-Сянні, на Розточчі, на Поділлі.
затихає все пеpед дощами.
сняться віщі сни ночами.
пpосять помолитися Всепредки,
запалити свічі памʼяті і шани.
хай затягнуться криваві рани:
наваріть борщу великі чани.
їжте ради Мови й України-
чуєте, як пісня тихо лине?
все пpоходить,
але все і стає вічним.
Україна- не для пересічних.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас