Вода,що кращої немає, Чудова пісня солов"я, десь там,він так вже не співає, це прадідів моїх земля. На ній і м"ята і калина, цвітуть мов сміячись навкруг, лиш в нас віки чека дівчина, і завжди допоможе друг. Краї,що дали перший крок, і спогади ночей прекрасних, Де сяйво місяця й зірок, просвітять нам дорогу ясно. А легка рука вітру, мов дотиком тепла, надію з всього світу, в краї ці принесла...
Вона незламна,хоч в руїнах, доки із нею я і ти, люблю свою я Україну, любіть і ви мої брати!!!
Мені б дуже хотілося, Олександре, щоб ви не просто вчиталися, а дуже вдумалися у зміст останньої строфи. І розумію, що маєте на увазі, а сприняти чомусь не можу її у такому варіанті.
Навіщо бути у руїнах якщо життя попереду у будуванні днів
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.